Мета роботи - визначення ефективності різних терапевтичних підходів у лікуванні психосоматичних розладів у підлітків. Проведено комплексне клініко-психопатологічне обстеження 60 підлітків з психосоматичними розладами, яких було розподілено на 3 групи. Серед обстежених було 18 хлопців та 42 дівчини. Середній вік підлітків складав (14,9 +- 2,0) року. Першу групу склали підлітки (27 осіб віком (14,08 +- 2,23) року), які перебували на лікуванні в обласній дитячій клінічній лікарні й одержували терапію сертраліном по 25 мг/добу особам 12 - 16 років та 50 мг/добу і старше 16 років. Тривалість лікування склала 1,5 - 2 міс. Пацієнти другої групи одержували терапію ламотриджином у дозі 1 - 3 мг/кг/добу. Підліткам третьої групи (14 осіб) призначена терапія ламотриджином у поєднанні з психотерапією. Контроль ефективності лікування оцінювали за тестами тривожності Ч. Д. Спілбергера в модифікації А. Д. Андреєвої, шкільної тривожності Філіпса, дитячої депресії M. Kovacs. Статистичну обробку одержаних результатів дослідження здійснювали на основі комп'ютерної програми Statistica 6.1. Переважна більшість дітей (75,0 %) мали низький або оптимальний рівень шкільної тривожності. Після медикаментозного лікування рівень тривожності Ч. Д. Спілбергера в модифікації А. Д. Андреєвої за всіма шкалами перейшов у середній, крім ситуаційних негативних переживань, рівень яких залишався високим. Після комплексного лікування показники тесту тривожності знизилися до середнього рівня. При цьому значення особистісної пізнавальної активності залишалося високим, що підтверджує позитивну дію комбінованого лікування психосоматичних розладів завдяки підвищенню зацікавленості, допитливості, інтересу, які активують пізнавальну активність підлітків. Аналіз шкільної тривожності за тестом Філіпса встановив, що у підлітків першої і другоїгруп на тлі лікування достовірно знизився страх самовираження у порівнянні з показниками до лікування. Комплексне лікування психосоматичних розладів достовірно підвищує адаптаційні можливості організму до стресогенних чинників. Після проведеного лікування у першій і другій групах підлітків рівень депресивності становив (2,16 +- 0,16), що відповідає рівню субдепресії чи маскованій депресії з високими показниками за шкалою В. Натомість, на тлі комбінованого лікування у підлітків рівень депресивності знизився до (1,71 +- 0,12), що відповідає легкому зниженню настрою з високими показниками за шкалою В. Підлітки із психосоматичними розладами, які позитивно реагували на психотерапію, характеризуються нижчим рівнем соматизації (p << 0,05), але вищою питомою вагою у внутрішній картині хвороби психологічних проблем і труднощів у міжособистісних відносинах (p << 0,01) з піками за субшкалами міжособистісної чутливості і ворожості. Висновки: медикаментозна терапія психосоматичних розладів з використанням як сертраліну, гак і ламотриджину, справляє позитивний вплив на рівень психічних розладів у підлітків: зниження тривожності і страху самовираження до середнього рівня, депресії - до субдепресії чи маскованої депресії. Застосування комбінованої медикаментозної та психотерапії забезпечує достовірно кращий результат: підвищує адаптаційні можливості організму до стресу, особистісну пізнавальну активність, що проявляється загалом нижчим рівнем соматизації, зменшує рівень депресії.

• Рациборинська-Полякова Наталія Володимирівна (медичні науки)
• Масік Олег Ігорович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"