Робота є першим комплексним дослідженням національної специфіки рецепції постмодернізму в театральній культурі України. Окреслено генезу постмодерністських театральних практик у художній культурі другої половини XX ст. Виявлено взаємозв’язок між театром як сталою інституцією класичної театральної культури, постдраматичним театром як перехідною ланкою в некласичній театральній культурі та автономними театральними практиками постмодерністської культури. З’ясовано, що саме в новітніх театральних практиках на мікрорівні соціально-художньої взаємодії найкраще втілюються опозитності «вираз-рецепція» та «дія-страждання». Визначено, шо сприйняття українським глядачем/учасником постмодерністських театральних практик виявилось контрверсійним: частина цих практик визнавалась і визнається як творчо-конструктивна, частина — як руйнівна. Доведено, що перехід від моностилістичної театральної культури радянського зразка до постмодерністської полістилістичної театральної культури відбувається в Україні як через копіювання західних постмодерністських зразків сценічної дії, так і через фундування національно-орієнтованих зразків.

• Лачко Ольга Юріївна (культурологія)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"